Зміст

Навчання в закладі

Вступна кампанія 2026

Державна доцільність

1. Загальні положення

  • Освітній процес інтегрується з виконанням робіт/послуг за трудовим договором.
  • Робоче місце забезпечується та облаштовується стейкхолдером.
  • Частина матеріально-технічного забезпечення покладається на стейкхолдерів.

2. Мета

  • Підвищення якості освіти через практичне застосування знань.
  • Реалізація основної цілі навчання — працевлаштування з гідною заробітною платою відповідно до отриманої освіти.

3. Завдання

  • Забезпечити баланс між освітнім закладом та стейкхолдерами:
    • Заклад виконує зобов’язання щодо якості освітніх послуг з мінімальними ресурсними витратами.
    • Стейкхолдери забезпечують студента матеріально-технічно на робочому місці.
  • Формувати у студентів професійні компетентності через реальну практику.
  • Забезпечити фінансову прозорість: виплата заробітної плати, відрахування податків, зборів та військового збору.

4. Очікувані результати

  • Випускники отримують не лише диплом, а й реальний досвід роботи.
  • Підвищення конкурентоспроможності на ринку праці.
  • Зміцнення партнерства між закладом освіти та підприємствами.
    1. Формування тристороннього щоденника: Складається матриця компетентностей (що студент має вміти). Майстер/ментор на виробництві лише ставить відмітку «виконано/не виконано» та оцінює soft skills (відповідальність, командність).

    2. Захист результатів (Портфоліо): Замість класичного іспиту з білетами студент захищає звіт: написаний додаток/модуль (для F2) або дефектовочну відомість та опис відновленого вузла (для J8).Оптимізація витрат закладу на матеріально-технічне забезпечення.



      5. Загальні методичні принципи для обох програм (Специфіка 30/70)

      Оскільки теорії відведено лише 30%, класичні лекції тут неефективні. Головний принцип — випереджальне та контекстне навчання.

      • Перевернутий клас (Flipped Classroom): Студенти опановують базову теорію (лекції, відео, документацію) самостійно через LMS (наприклад, Moodle або Google Classroom) перед заняттями. Коледжні 30% часу витрачаються виключно на розбір складних кейсів, консультації та інтерактивні семінари.

      • Блочно-модульна система: Навчальний рік ділиться на інтенсивні теоретичні блоки, які одразу закриваються тривалими практичними сесіями на підприємстві. Теорія має випереджати практику рівно на один крок.

      • Метод наскрізних проєктів (Project-Based Learning): Завдання для курсових чи кваліфікаційних робіт беруться безпосередньо з реальних робочих місць студентів (проблема конкретного сервісу чи реальний ІТ-продукт компанії).


      6. Методичні особливості за програмами

       Програма F2: Інженерія програмного забезпечення

      • Формат: Дуальна (дистанційна/мережева).

      • Профіль: Інженер-програміст.

      Ключові освітні методики:

      • Agile-навчання (Scrum/Kanban): Студентів у коледжі ділять на команди для розробки проєктів. Весь процес (навіть вивчення теорії) будується за спринтами. Це ідеально готує їх до 70% практики в ІТ-компаніях.

      • Парне програмування (Pair Programming): Методика, коли один студент пише код, інший перевіряє (чи викладач/ментор виступає в ролі рев’юера). Розвиває soft skills та інженерне мислення.

      • Інтеграція з CI/CD та Git з першого курсу: Будь-яка теоретична задача здається не у вигляді файлу, а через пул-реквест у репозиторій (GitHub/GitLab). Куратор з боку підприємства може бачити прогрес студента в реальному часі.


      Програма J8: Обслуговування та ремонт автомобілів і двигунів

      • Формат: Дуальна, індивідуальна (екстернат, на робочому місці).

      • Профіль: Автомеханік.

      Ключові освітні методики:

      • Метод симуляційних кейсів (Case-based learning): До виїзду на СТО студент має пройти віртуальний або аудиторний розбір «симптомів» поломки (на основі діагностичних карт реальних авто).

      • Відео-щоденники практики (Video-logging): Оскільки форма може бути екстернатною чи на робочому місці, для контролю 70% практики методично доцільно впровадити відеофіксацію виконання складних операцій студентом (з коментарями самого студента, що саме він робить і чому), які потім оцінює викладач коледжу.

      • Діджиталізація інструкцій: Розробка інтерактивних методичних вказівок, які відкриваються за QR-кодом прямо біля стенда або автомобіля (наприклад, покрокова інтерактивна інструкція з дефектовки двигуна).


      7. Оцінювання та тристоронній контроль (Коледж – Студент – Підприємство)

      При співвідношенні 30/70 оцінка за практику є вагомою частиною підсумкової оцінки за кредит ЄКТС.

      1. Формування тристороннього щоденника: Складається матриця компетентностей (що студент має вміти). Майстер/ментор на виробництві лише ставить відмітку «виконано/не виконано» та оцінює soft skills (відповідальність, командність).

      2. Захист результатів (Портфоліо): Замість класичного іспиту з білетами студент захищає звіт: написаний додаток/модуль (для F2) або дефектовочну відомість та опис відновленого вузла (для J8).

Студентський трудовий договір у 2026 році: як оформити відносини з практикантом за Законом №4574

МЕТОДИКА розрахунку вартості навчання

1

новини
приєднуйся до фб
Pidruchniki